Проектна діяльність в
гуртковій роботі
Проектна технологія Людина раз у раз шукає
кращого, йде на зустріч новому,
обробляє його, то
відкидає, то вбирає в себе, утворює нові форми життя, створює нові моральні,
соціально-політичні ідеали й, не зупиняючись, іде вперед, іде добуває собі
долю, опановувати природу,
будувати нове продуктивне
життя.
Софія Русова
Розвиток життєвої компетентності учнів у
проектній
діяльності
Проектна діяльність дозволяє розвивати не лише ті здібності, компетенції,
на розвиток яких проект безпосередньо спрямований, але й участь у проектній
діяльності сприяє розвитку майже всіх базових та похідних компетенцій учня,
життєвої компетентності вцілому. Тому, я вважаю, найважливішими напрямками
застосування проектної діяльності для розвитку життєвої компетентності є
розвиток творчої, соціальної, інформаційної, економічної, трудової,
екологічної, громадянської та етнокультурної компетенції.
Метод проектів, який я використовую, дозволяє перевірити та закріпити на
практиці теоретичні знання, забезпечити продуктивний зв'язок теорії та практики
у процесі навчання. Даний метод сприяє набуттю учнем життєвого досвіду,
необхідного для розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і
життєвої компетентності вцілому.
Участь моїх вихованців у проектній діяльності сприяє формуванню у них рис
характеру (відповідальності, розважливості, ощадливості, акуратності,
вдумливості, пунктуальності, схильності планувати) і мотивів, становленню
життєвих принципів та цінностей, які в подальшому позитивно впливатимуть на життєдіяльність,
стануть у нагоді – процесі оволодіння навичками життєвого проектування,
розбудови та реалізації їх життєвого проекту.
Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів
виник у кінці XIX століття в США. Спочатку його назвали
«методом проблем» і повязувався він з ідеями гуманістичного напрямку у
філософії та в освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж.
Дьюї, а також його учнем В. Кільпатриком.
Цей метод привернув увагу і російських педагогів початку XX
століття. З 1905 року в Росії під керівництвом педагога С.Т. Швацького
організовано групу працівників, які намагались активно запроваджувати проектні
методи в навчальний процес.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь
самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі,
розвиток критичного мислення.
Проектна технологія передбачає використання сукупності дослідницьких,
пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Суть проектної
технології - стимулювати інтерес учнів до певних проблем,
що передбачають володіння знаннями як інструментами розв’язання життєвих
проблем.
Перевагами проектної діяльності є набуття учнями вмінь:
-
планувати свою роботу;
-
використовувати ряд інформаційних
джерел;
-
самостійно відбирати і накопичувати
матеріал;
-
аналізувати, порівнювати;
-
аргументувати;
-
приймати рішення;
-
установлювати соціальні контакти;
-
створювати кінцевий продукт: проект,
сценарій, календар, журнал, фільм;
-
презентувати роботу перед аудиторією;
-
оцінювати себе та інших.
Критерії проектної діяльності:
1. Орієнтація на інтереси дітей, проблеми та актуальність сьогодення;
2. Власне перспективне дослідження.
3. Інтегративнність.
4. Орієнтація на «кінцевий результат».
5. Тренування соціально –комунікативних навичок.
6. Педагог – партнер, що володіє інформацією, щоб розставити акценти,
знайти оптимальний метод, накреслити шлях до поставленої мети.
Схема технології проектного
навчання
№ пп
|
Етапи діяльності
|
Зміст діяльності
|
1.
|
Підготовчий
етап.
Визначились з
темою і метою проекту.
|
Учні: обговорення,
пошук інформації.
Учитель:
оголошую задуми, мотивації, допомагаю в постановці завдання.
|
2.
|
Планування:
а) визначились
з джерелами, засобами інформації, методами аналізу, засобів представлення
результатів;
б)установили
критерії оцінки результатів і процесу.
|
Учні: формують
завдання, плани дій.
Учитель:
корегую, пропоную ідеї, висовую пропозиції.
|
3.
|
Збір
інформації (спостереження, робота з літературою, робота в гуртку, на
практиці, анкетування, експеримент).
|
Учні: збирають
інформацію.
Учитель:
спостерігаю, непрямо керую діяльністю.
|
4.
|
Аналізуємо
інформацію, робимо висновки.
|
Учні:
аналізують інформацію. Учитель: корегую, спостерігаю, раджу.
|
5.
|
Оцінка
результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу
дослідження за встановленими критеріями).
|
Разом з
учнями, колективно обговорюємо, оцінюємо зусилля, використані можливості.
|
|