Ми можемо змінити світ

Головна | Реєстрація | Вхід
П`ятниця, 29.03.2024, 18:53
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Віртуальні подорожі [31]
Уроки [20]
Позаурочна робота [8]
МО класних керівників [25]
Досягнення учнів [9]
Методичні розробки [2]
Вчительські презентації [9]
Учнівські презентації [47]
По материкам і океанам [32]
Цікава географія [0]
Новини географічної науки [7]
Поради класному керівнику [24]
Виховні заходи [15]
Законодавча база [19]
По материкам і океанам [0]
Цінуй свій час
Наше опитування
Ваше відношення до сучасних геополітичних подій в Україні
Всього відповідей: 20
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Позаурочна робота

Моральне виховання в гуртковій роботі через ціннісне ставлення до природи

Моральне виховання в гуртковій роботі через ціннісне ставлення до природи            

«Мало знати – потрібно й застосовувати.

                                Мало бажати – варто й діяти».

                                                                  Й. Гете

 «Неужели может среди обаятельной природы удержаться в душе человека чувство злобы, мщения или страсти истребления себе подобных?

Все недоброе в сердце человека должно бы, кажется, исчезнуть в соприкосновении с природой – этим непосредственным

выражением красоты и добра».

Л.Н. Толстой 

Мета гурткової роботи - формування всебічно розвиненої, гармонійної, творчої особистості, яка здатна критично мислити і творчо пізнавати географічний простір.

Цілі та задачі: формування в учнів наукових поглядів на природу та взаємодії  суспільства й навколишнього середовища; ознайомлення з принципами раціонального природокористування та охорони природи.

Моральне виховання в гуртковій роботі реалізується через ціннісне ставлення до природи та формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках:

- усвідомленні функцій природи в житті людини, самоцінності природи; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них;

- здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; поводитися компетентно, вчить екологічно безпечній, критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи;

- вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами;    - активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві.

Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

Гуртківці приймають участь у міських трудових акціях – «Посади дерево», «Всеукраїнська толока»; дослідницьких обласних марафонах – «Моніторингові спостереження за водами Прогулянкового каналу та Підводящого каналу ЗаТЕС», «Моніторинговими спостереженнями за водами Каховського водосховища», «Джміль та бджілка», «У об’єктиві натураліста», шкільних екологічних заходах та акціях, що сприяли активізації моральної позиції дітей та учнівської молоді.

Під час роботи з дітьми в гуртку враховується ставлення вихованців до природи, що має специфічні вікові особливості. Молодшому шкільному віку властиве непрагматичне ставлення, що ґрунтується на суб'єктифікації, коли природні об'єкти стають "значущими іншими"; посилюються   мотиви    спілкування   з    природою.   Для  підліткового  віку характерне ставлення до природи як до об'єкта охорони, а не користі. Наприкінці цього віку виникає "об'єктна" настанова користі. При цьому виявляється суперечливість у ставленні до природи: прагматичні настанови декларуються природоохоронними мотивами. Юнацькому віку властиве об'єктно-непрагматичне ставлення до природи, що ґрунтується на естетичній настанові. 

Шкільна географічна наука має величезний потенціал для формування самосвідомості, світогляду учнів, високої моральності. Саме вона здатна створити умови для надання учням картини світу як цілісної системи. Географічні знання можуть стати базою для формування географічного мислення, культури, для різноманітної практичної діяльності, для творчого зростання учнів та високої моральності. Отже, географія – багатогранна і значуща в навчально – виховному процесі наука, яка надає широкі можливості для реалізації задач сучасної шкільної освіти. Це зумовлює необхідність популяризації та актуалізації географічних знань серед учнів, усвідомлення нової значущої шкільної географічної освіти, підвищення інтересу учнів до географії.

 Саме гурткова робота, якої я приділяю багато часу, надає величезні можливості для вчителя у справі популяризації, підвищення рівня географічних знань серед учнів. Гурткова робота з географії – це діяльність учнів, що здійснюється на основі добровільної участі, зацікавленості предметом, самостійності; вона керується вчителем і сприяє поглибленню знань та розвитку в учнів пізнавальних інтересів і здібностей.

А отже і учні навчаються розуміти зв’язки між компонентами природного комплексуй галузями господарства, розуміти цінність природи; оцінювати виробничу діяльність людини та її вплив на природу, розуміти суть екологічних проблем, знати принципи раціонального використання й охорони навколишнього середовища; оцінювати виробничу діяльність населення своєї області, її вплив на природу; дотримуватись  правил охорони природи в повсякденному житті. А все це під силу лише людині з високими моральними цінностями. Саме такими здебільшого є гуртківці нашої школи. 

Нарешті, природне краєзнавство – це один із шляхів патріотичного і морально-естетичного виховання школярів, так як воно допомагає побачити і оцінити красу рідної природи, відчути її емоціональний і моральний вплив.

Сутність шкільного природного краєзнавства полягає в комплексному вивчені природи, важливих аспектів її розвитку і динаміки в даній місцевості на основі використання доступних для учнів методів дослідження фізико-географічних наук.

Природа краю в цілому, окремі її компоненти і їх взаємозв’язки вивчаються гуртківцями в розвитку, тобто з природної – історичних позицій. Природа рідного краю розглядається як частина природи більш великої території – району, області, республіки, природної зони, країни. Тому в процесі її вивчення ми з’ясовуємо її основні риси, загальне з природою більш великих регіонів. В той же час виявляється місцева специфіка природних компонентів та їх територіальне сполучення, типові явища, що характеризують природу краю, а також унікальні її об’єкти і пов’язані з ними процеси.


 

 













 

 

Категорія: Позаурочна робота | Додав: Liliua (11.01.2014)
Переглядів: 483 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
ЕЗОШ №4
біологія ЕЗОШ №4
заступник директора ЕЗОШ №4
історія ЕЗОШ №4
Банери






Copyright MyCorp © 2024 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz