Проблемно – орієнтований аналіз діяльності

Безумство – діяти по-старому

і чекати нових результатів

Ейнштейн

На даному етапі свого педагогічного шляху все більше замислююсь над успішність наших учнів у майбутньому. Тому зацікавилась передовими системами освіти: американською, англійською та японською. В чому їх успіх? По-перше: ретельна система відбору учнів, по-друге: відсутність єдиних програм і підручників. Хаос чи розмаїття, що породжує творчість і таланти? Троє Нобелівських лауреати  2013 року – американські біологи! Випадковість чи закономірність?

         Розумію, що основний акцент – не обсяг знань, а фундаментальність! Формування навичок самоосвіти! А оскільки пізнавальний процес має характер пошуку, то що ж як не метод проекту має найбільше практичне значення у вивченні шкільного курсу географії.

Метод проектів, як визначає Л.Іванова, - це система навчально-пізнавальних прийомів, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного освоєння дійсності [1]. Вітчизняні й зарубіжні педагоги вважають, що однією з найперспективніших сучасних педагогічних технологій є метод проектів, або проектна технологія навчання. Це підтверджується й висновками психологів.

Сьогодні метод проектів - однин з найперспективніших методів навчання, адже він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку інформаційної компетентності учнів, інтелектуальних здібностей, дозволяє залучити кожного учня до активного пізнавального процесу, формувати навички пошуково-дослідницької діяльності, виявляти свої здібності у груповій співпраці, набуваючи комунікативних умінь, грамотно працювати з інформацією.

         Обґрунтування актуальності досвіду і його практичної значущості                     

В зростаючому потоці інформації переді мною, як учителем, постає питання вибору прийомів і методів, що дозволяють активізувати навчальну діяльність, направлену на розвиток особистості учня. Школа повинна створювати умови для формування особистості учня. І це завдання не тільки і навіть не стільки змісту освіти, стільки технологій, що використовуються в навчанні. Із усього розмаїття технологій, що претендують на реалізацію особистісно-орієнтованого підходу, я обрала метод проектів.

Тема моєї роботи – «Розвиток особистості учня засобами проектної методики на уроках географії та в позаурочній діяльності».

Предмет: процес розвитку особистості через реалізацію проектної методики на уроках географії та в позаурочній діяльності.

Провідна ідея мого педагогічного досвіду –  створення умов для розвитку пізнавальних, творчих інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, навичок орієнтуватися в інформаційному просторі,  орієнтація на самостійну діяльність.

Науково-практична значимість полягає у формуванні в учнів: 1). Навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій за допомогою інноваційної педагогічної технології – методу проектів, якою передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність. Досвід можна використовувати на уроках географії та в позаурочній роботі, ефективний у виховній роботі класного керівника. 2). Формування ключових, життєво-базових компетенцій учнів та випускників: комунікативності, самостійного критичного і творчого мислення,  вміння працювати з інформацією.  

Сучасне суспільство вимагає компетентної особистості, що знайшло відображення у освітянських документах – Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта 21 століття – це освіта для людини – розвиваюча, культуро творча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне на краще змінити своє життя і життя своєї країни».

Мої учні будуть дізнаватися нове не від мене,

вони будуть відкривати це нове самі.

Моє головне завдання – допомогти їм розкритись,

розвивати власні ідеї.

                                                                                                        Г.Песталоцці

         Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів                      

1. Історія питання

Реформування української  системи освіти відбувається у відповідності до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого розвитку, критичного мислення особистості над традиційним заучуванням  знань і вмінь. Відповідно до цього змінюються традиційні підходи до змісту освіти, і зокрема, в навчанні учнів географії. Однією з педагогічних технологій, яка спрямована на покращення та розвиток навчання, є метод проектів. Формування в учнів дослідницьких навичок - одне з головних завдань сучасного уроку.  

Академік А.М.Колмогоров зазначав: «Звичайно, не з кожного учня вийде учений. Але необхідно добиватися, щоб кожному була знайома радість відкриття нового, радість творчого усвідомлення життя.» Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов'язково беруть участь розум, серце і руки ("Lernen mit Kopf, Herz und Hand"), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

2. Сутність реалізації методу проектів

Розглянемо етапи реалізації проекту на прикладі одного з моїх уроків в 10 класі при вивченні розділу «Регіональна географія світу».

I. Мотиваційний етап або організаційно-установчий. Обираємо напрямок проекту (перевагу надаю: дослідницьким, творчим, використовую також ігровий та практико-орієнтований). За предметно-змістовним напрямком це - міжпредметний проект. Визначаємо кількість учасників та тривалість проекту.

          II. Відповідно до навчальної програми обираємо теми (Франція, Україна, Японія, Китай) та розділи (модулі: Країни Західної Європи, Південно-Східної Азії, Країни – сусіди України) навчального матеріалу, на яких робиться акцент у вивченні. Детально продумую зміст уроку. Обираємо і обговорюємо головну  ідею: пошук та вивчення наукової інформації, необхідної для виконання проекту; аналіз проблем з котрими пов'язаний проект; технічне забезпечення. Формую методичну мету проекту, в даному разі це: міжпредметна інтеграція як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі організації творчої діяльності уроку, виявлення здібностей учнів та їх особливостей, пробудження творчості та фантазії.

         ІІІ. Вибір методів дослідження. Словесні: бесіда, розповідь, опис, пояснення та наглядні (презентації).  Розподіляємо обов’язки між членами групи (Розподілились на чотири делегації, відповідно до обраних країн).

IV. Інформаційно-технологічний. Збір інформації учнями, обговорення, аналіз результатів, висновки. Протягом всієї роботи над проектом консультації, або проводжу установчі семінари. Із задоволенням учні виконують роботу по збору та аналізу інформації для проекту. Джерела інформації - класичні і сучасні. За допомогою телевізора, магнітофона, телефону, факсу, комп’ютера, принтера, модем та інформаційних технологій: аудіо-відеозапису, електронної пошти, ЗМІ, Інтернет, формуються вміння самостійно знаходити, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її. Використовуючи Інтернет-ресурси, учні отримують індивідуальне завдання – підготували рекламний проспект для туристів, що відвідують країни Азії та Європи. Турагенство на першому уроці здійснює роботу по пошуку інформації, потім складає та випускає медіа продукт.

Застосування ІКТ при  виконанні даного етапу проектування, дає можливість віднайти багато інформації за відносно короткий період часу. Велика її кількість та різноманітність  збагачує життєвий досвід учнів, що є основою для розвитку компетентності, творчої уяви та фантазії.

 V. Оформлення  результатів, кінцевого продукту – презентації, виконані за програмою Microsoft Office PowerPoint 2003, 2007 або 2010 р. (Додаток  № 1), публікацій, виступи на підсумковому уроці. Разом з учнями аналізуємо результати роботи відповідно до мети та завдань проекту. Моє завдання на даному етапі – виявити і усунути недоліки в роботі учнів.

VІ. Рефлексійно-оціночний етап. Підведення підсумків. Як   результат роботи над змістом модуля учні мають виконати творчий проект.

VI. Презентація проектів - публічний захист, проводимо у вигляді виступів делегацій (доповідей на конференції, захисти на засіданнях). Моє завдання на цьому етапі – регламентувати виступи, забезпечити учнів технічними засобами супроводу виступів.

VII. Оцінювання. Після завершення роботи над проектом група обговорює підсумки проекту, внесок кожного учасника групи. В своїй роботі часто використовую самооцінювання учнів, взаємооцінювання. Цей етап охоплює дискусії, обговорення резуль­татів проекту після його захисту, поради та мої комента­рі, груповий аналіз роботи та самоконтроль учасників. Учні заповнюють «Лист індивідуальної роботи в проекті» та «Лист самооцінки роботи в групі». Групове оцінювання: листки «Оцінки проекту», заповнює група учнів, де оцінюється кожен учінь окремо. (Додаток № 2)

 Важливим в своїй роботі,  під час проектної діяльності учнів,  вбачаю вироблення у дітей вміння та бажання оцінювати кожен етап  виконаної ними роботи, кожен етап проектування. Поступово набуте вміння  аналізувати, давати оцінку своїй роботі сприятиме розвитку в учнів творчого мислення.

В основі моєї технології лежать фундаментальні знання учнів з географії (базису всього курсу географії). При цьому обов’язковими є три умови:

         1. Знання термінології (учні заводять словники з курсу географії).

2. Обов’язкова робота з контурними картами. Виконання практичних робіт за змістом програми з географії. Зі змістом практичних робіт учні ознайомлені заздалегідь на семестр, тож можуть їх виконати завчасно, грамотно і  охайно.        

3. Знання географічної номенклатури. Знання номенклатури дає можливість учням, дивлячись на карту, черпати великий об’єм інформації. Наслідком моєї діяльності з питання «Розвиток особистості учня засобами проектної методики на уроках географії та в позаурочній діяльності» стало визначення основних вимог до використання методу проектів:

1. Робота над темами проектів вимагатиме необхідних за програмою знань, а отже сприяє формуванню необхідного досвіду.

2. Обов’язкова умова: добровільний вибір учнями (учнем) теми проекту, організаційної форми його виконання (індивідуальна чи групова), ступінь складності проектної діяльності. Зміна ролі вчителя і учня, які вступають у взаємодію як партнери, де кожен вчиться і кожен вчить. Тенденція до переходу від управління людьми до управління процесами.

3. Готуючись до уроку, завжди пам’ятаю, що метою проектної діяльності є залучення школярів до творчої діяльності та використання знань, вмінь і навичок, здобутих при вивченні інших навчальних предметів.

 4. Метод проектів дозволяє сформувати певні особистісні якості учнів, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. В першу чергу це стосується проектів, де діти працюють колективно і в процесі діяльності отримують спільний продукт. До таких якостей слід віднести, в першу чергу, уміння працювати в колективі, брати на себе відповідальність за вибір, рішення, розподіл обов’язків, аналізувати результати діяльності. Дуже важливо відчувати себе членом команди – підчиняти свій темперамент, характер, затрачений час інтересам спільної справи.

 5. На етапі самоаналізу, захисту робіт ми з учнями детально аналізуємо логіку, об’єктивні і суб’єктивні причини невдачі. І вже розуміння помилок створює мотивацію до повторної діяльності, формує особистий інтерес до нових знань, тому, що саме невдало підібрана інформація створила ситуацію «неуспіху». 

                            Результативність представленого досвіду

         Жоден метод не спонукає до такої відповідальності, як метод проектів. Гордість за результат праці, плідний пошук раціональних варіантів вирішення проблеми – підвищує імідж учня, сприяє збереженню здоров’я, позбавляє синдромів байдужості, безвідповідальності і неповноцінності.

Мої дослідження підтверджуються: в сучасних умовах метод творчих проектів є реальним засобом не лише розвитку здібностей дітей, але й укріпляє їх здоров’я і психіку – адже змінюється сама структура уроку! Учень протягом дня 6-8 уроків (3-5 годин) знаходиться в сидячому положенні, що приводить до порушень осанки, викривленню хребта, то при виконанні проектів учні більшу частину часу активні. Метод проектів чудовий засіб для мотивації учнів до навчання. Саме так поводяться мої учні, радше в мене не вистачає сил, аніж у них бажання працювати за методом проектів.

         За роки роботи за методом проектних технологій мої учні створили десятки наукових проектів, сотні інформаційних та творчих проектів: «Моніторинг Прогулянкового каналу», «Бджоли і продукти бджільництва», «Підводящий канал ЗАТЕС», «Каховське водосховище», «Ґрунтовий покрив м. Енергодара», «Народні промисли», «Історія міста Енергодар», «Історія мого роду», «Парад квітів біля школи», «Довкілля» та інші. Наукові проекти моїх учнів  знайшли такі відзнаки, як диплом за участь у конкурсі «До чистих джерел» заступника Міністра екології та природних ресурсів України Д.Д. Мормуля; грамота НЕНЦ м. Київ за проведену практичну діяльність по розробці та впровадженню проектів озеленення навчальних закладів під час Всеукраїнської трудової акції "Парад квітів біля школи" (http://www.nenc.gov.ua/1668.html), тощо.

         Такі результати роботи дуже важливі для дітей, для мене ж важливо, що творчі задуми поглинають їх думки, що мої діти прагнуть вчитися, що вони не байдужі до проблеми війни і миру, екологічного лиха, вирубаної ялинки…

Бібліографія

1.  Терещук А. І. Методика організації проектної діяльності старшокласників з  технологій : метод. пос. для вчителів, навч. прогр., варіат. модулі / А. І. Терещук, С. М. Дятленко. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 128 с.

2.  Освітні технології: Навчально-методичний посіб./За ред. О.М.Пєхоти – К.: А.С.К., 2001.- 256с.

3. Иванова Л. Проектирование в обучении: дидактические принципы // Учитель.- 2004. - №6. – С.11-15.

4. Новые педагогические и информационные технологи в системе образования : учеб. пособие для студ. пед.. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под. ред. Е. С. Полат. – [2-е узд., стер.]. – М. : Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.

5. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного языка / Е. С. Полат // Иностранные языки в школе. – 2000. – № 2. – С. 3-10

Інтернет – ресурси:

http://osvita.ua/school/method/technol/1415/

http://festival.1september.ru/articles/517894/

http://osvita-mk.org.ua/publ/perspektivnij_dosvid/navchalno_vikhovnij_proces/metod_proektu_na_urokakh_geografiji_ta_v_pozaurochnij_chas/12-1-0-118